субота, 14 лютого 2015 р.



Спогади приходять мов тихе зітхання

Хто чув про Афган? Не чули.
Минула все ж вас ця біда?
Чи може ви просто забули
І час спливає , як вода?
Я вам нагадаю, повірте,
Я вам нагадаю, простіть.
Про матір й загиблого сина
Ви спогадів думку пустіть.

       15 лютого ми вшановуємо учасників бойових дій на території інших держав, віддаємо шану усім тим, хто з честю та гідністю виконав свій військовий обов’язок у різний час, у різних державах.
       Особливо болісною раною був і залишається Афганістан. Війна у тій далекій країні принесла горе не в одну родину. Багато матерів і батьків не дочекалися своїх синів, котрі не сказали -- «Мамо, я живий...». 
      Лінійка  в школі с. Мизове -- данина пам'яті всім, хто причетний до героїчної й трагічної афганської війни, яка тривала у два рази довше, ніж Велика Вітчизняна.

        Сумними і гіркими спогадами поселилася в пам’яті наших людей афганська війна. Ця жахлива катастрофа людства й досі пред’являє рахунки людських втрат, смертей, каліцтв. Ніхто не применшує героїзму наших воїнів . І ніхто, і ніщо не може забутися.
       15 лютого - день скорботи і вшанування пам’яті тих, хто не повернувся додому з афганської війни, і свято для тих, хто залишився живий і тепер серед нас.