Память про Бабин Яр

...Великий боже, ми з твоєї згоди
Проходимо дорогу в Бабин Яр,
Де смертю ти поєднуєш народи,
Щоб зберегти життя й свободи дар...
                   Дмитро Павличко

                                     «Бабин Яр : біль нашої пам’яті»

Київ – Бабин Яр – урочище на північному заході Києва – у роки Другої світової війни перетворилось на братську могилу сотень тисяч людей. Бабин Яр увійшов до світової історії через події 29-30 вересня 1941 року, коли нацистські окупанти розстріляли тут майже 34 тисячі київських євреїв. Це місце стало всесвітньо відомим символом Голокосту.

В пам'ять про жертв Бабиного Яру у бібліотеці с. Мизове влаштовано книжкову викладку «Бабин Яр : біль нашої пам’яті»   

«Бабин Яр – це трагедія всього людства. Це трагедія, перш за все, єврейського і українського народів»

Івана Дзюба

Бабин Яр – це жахіття для циган. Вони гинули, навіть не знаючи, за що їх вбивають

Рані Романі (ромська письменниця)

(до Всесвітнього дня бібліотек)

               Свято народження книги "Мій зов" М. Шаясюка
  Село моє, для мене ти єдине!,
Для мене ти найкраще на землі!..-
Моє життя, моя любов й родина-
Все зігрівалось у твоїм теплі!
М.Шаясюк  Цей вересневий  день  надовго запам’ятається жителям  села Мизове, які взяли участь у презентації книги   про їх рідне село, - «Мій зов», автором якої є вже всім добре відомий на Старовижівщині своїми краєзнавчими  дослідженнями історик, поет - аматор, учасник хору «Надвечір'я», місцевий краєзнавець Микола Шаясюк.  Адже це була не просто презентація, а  святкування дня народження книги про село, люди якого воліють знати свою історію та історію землі, на якій вони зростали. Відкрила краєзнавче свято віршем «Мамі» на слова Миколи Шаясюка учениця 10 класу Шум Ольга, бо саме матері земляка -   Олександрі Терентіївні присвячена ця книга.   Ведучі заходу Наталія Сачик та Наталія Мацелик, представили книгу Миколи Олександровича,   яка написана в  пам'ять про всіх, хто своїм життям творив історію села, вклав у його розвиток свої сили,  свою любов і надію на краще майбутнє.
    Довгі десятки років автор вивчав документи, збирав свідчення односельчан, аби відтворити історичні віхи рідного населеного пункту. В результаті плідної праці вийшла книжка тиражем в кількості  100 екземплярів та вміщує 182 сторінки із фотографіями від найдавніших днів до сьогодення, навіть 10 примірників видано у невеличкій приватній типографії у Канаді.

   

Чимало   досліджень Миколи Олександровича друкувалися на  сторінках районної  та обласних газет.  Публікувалися  і   поетичні  твори, гуморески у збірках «На берегах Вижівки», «Летять літа», «Надвечір’я моє…». Його краєзнавчо-дослідницькими доробками , зібраними в мизівських бібліотеках у папці  під назвою «Видатні особистості рідного краю» , користуються школярі та студенти нашого села  Це є цікавою знахідкою як для молоді так і для людей більш зрілого віку. Ведеться краєзнавча картотека статей періодичних видань. В планах бібліотеки поширити інформацію про  дослідження нашого земляка через мережу Інтернет,  виставивши на блозі бібліотеки «Книжкове місто», доповнивши  розділ «Минуле і сучасне села Мизове».

    Автор сподівається , що хтось з представників молодших  поколінь, особливо талановиті і невтомні, доповнять книгу , зібравши нові матеріали про  буремну минувшину  Мизового, «бо без знання і розуміння своєї  минувшини людство, мов немовля, народжене вчора»(І.Корсак).
  На презентацію книги в вітальні ошатного   будинку культури  с. Мизове зібралася різна категорія читачів: освітяни, працівники культури, медичних закладів, люди різних професій, уподобань, учні мизівської школи та молодь, яких об’єднує спільне – любов до рідної землі.
    Своїм виступом всіх присутніх порадувало народне аматорське вокальне тріо «Барви» мизівського будинку культури, виконуючи українські пісні. В дарунок автору на його слова, покладені на музику Петром Сачуком, вперше прозвучала пісня «Старовижівщині»
   А потім, як на будь-яких презентаціях гарних книг, довга черга до автора за автографами.
    Учасники презентації мали змогу переглянути виставку книг та дослідницьких доробок М. Шаясюка.

Увага! Увага!

                                       День народження книги в Мизовому                     
                  23 вересня о 14 год відбудеться презентація книги М. Шаясюка "Мій зов"

Це не просто презентація, а свято книги про село, люди котрого воліють знати свою історію та історію землі, на якій вони зростали.

 

Іван Корсак святкує ювілей

                                           Історія одягнена в роман

"Без знання і розуміння своєї минувшини -

людство тоді немовля, народжене вчора."

                                                                                                                             Іван Корсак

15 вересня 2016 року виповнюється 70 років українському письменнику, публіцисту, почесному громадянину Каменя-Каширського та Луцька, члену Національної спілки письменників України, журналісту Івану Корсаку.

Народився 15 вересня 1946 року у смт.Заболоття Ратнівського р-ну Волинської обл. Освіта агрономічна та журналістська. Редагував газету «Радянське Полісся» в м. Камінь-Каширському (1975-1990), «Народна трибуна» в м. Луцьку (1990-1995), шеф-редактор газети «Сім'я і Дім» (1996-2014). В 2011 - 2014 рр. - член Ради Національної спілки письменників України, член редколегії газети «Літературна Україна».

З-під пера Івана Корсака виходять романи, повісті та оповідання про знакові історичні постаті. Зокрема, про українських королів Юрія І і Юрія ІІ, луцького і галицького князя Ростислава Михайловича та його доньку, першу поетесу Європи Кунігунду, святого митрополита Арсенія Мацієвича, генерал-хорунжого, душпастира військ УНР Павла Пащевського, письменника і військового діяча Михайла Чайковського, першого і єдиного канцлера України Юрія Немирича, поета і народного оборонця Данила Братковського, братів Степана, Сергія і Володимира Тимошенків, Пантелеймона Куліша і Ганни Барвінок, а ще внука Ярослава Мудрого, норвезького короля Олафа Спокійного, славетних вчених Георгія Гамова і Феодосія Добжанського, першого проектанта Панамського каналу Михайла Скибицького і першого видавця газет на Алясці українською і російською мовами Агапія Гончаренка та низки непересічних осіб.

     Твори Івана Корсака перекладені литовською, англійською, турецькою, польською, російською і білоруською мовами.

Більш детальніше про життєвий і творчий шлях І. Корсака можна дізнатись відвідавши сільську бібліотеку і ознайомитись з книжковою поличкою «Історія одягнена в роман»