середа, 30 вересня 2015 р.

Всесвітній день бібліотек

Зі святом шановні колеги!

Дороги всі ведуть до Риму,
Колись казали мудреці.
До нас ведуть шляхи незримі
Завжди із книгою в руці.
Тут джерело і знань, і сили,
І дна морського глибини,
Часописи Петра Могили,
Вірші Шевченка і Франка.
Всіх читачів вітаєм радо,
Коли до нас би не прийшли,
І консультації й наради
Готові дати ми завжди.
(І. Сердюк))


Святкуйте день – веселий чи сумний,
Який не є, а ви його святкуйте.
У кожнім ранку стільки новизни,
Що ви невдач минулих не рахуйте.
Хай кожна мить минається, летить,
Але ж на світі довшають хвилини.
Чим яскравіше день ваш відгорить,
Тим більше світла до людей долине.
Хай вечори святкові не спішать,
Останній промінь сонця не ховають, –
Якщо із буднів не робити свят,
То і найкращі обрії зникають.

Бібліотечний ярмарок

Бібліотечний  ярмарок ідей

       27 вересня в Старовижівській центральній районній  бібліотеці відбувся Бібліотечний ярмарок. Програма була насиченою і цікавою. Гості побачили бібліотекарів в нових образах. І все це відбувалось в атмосфері позитивного настрою. Книжкові виставки супроводжували майстер класи , вікторини, , презентації. В бібліотеці працювало 8 майданчиків.  Брала участь і сільська бібліотека с. Мизове. Спільно з бібліотеками сіл Смідин, Рудня, Журавлине, Секунь було організовано бібліотечний майданчик під назвою "Від бібліотечної кухні до креативної творчості".   


субота, 19 вересня 2015 р.

21 вересня День села Мизове


                         Зі святом тебе, Мизове!

Моє село. Яке ж воно красиве!
Воно одне таке на цілий світ!
Пшеничним колоском буяють рідні ниви, 
Чарує веснами садів вишневий цвіт.
Річка хвилює пісню колисанки.
Шепочуть віттям осокори й ясени.
Моє село, його пісні й світанки
Візьму з собою в пам'ять назавжди.


неділя, 23 серпня 2015 р.

З Днем народження, Україно!

         З Днем народження, Україно!
З Днем незалежності тебе, моя країно!
Сьогодні шле вітання тобі весь білий світ...
Із святом тебе горда, незламна Україно,
Нехай святі відвернуть тебе від війн і бід!
Щоби ти, ненько люба, у вічній славі жила,
Яку тобі здобули Герої у бою,
Щоби синів своїх ти більш не хоронила,
Щоби не плюндрував москаль красу твою!
Щоб в українських храмах тобі не перестали
Співати:"Слава!!! Слава!!! І многая літа!!!"
Щоби ти жила вічно-свята, моя Державо,
Щоб небо голубіло й шуміли би жита!!!











середа, 19 серпня 2015 р.

Свято Спаса

                                        Прийшов Спас - пішло літо від нас

 Кажуть  люди: «От і Спас,
Йде вже літечко від нас»...
Та всього залишив Спас
Добрим людям про запас:
Мед, як сонце, золотий,
Дух від яблук запашний,
Мак, волошки, чорнобривці, -
Все на Спаса пригодиться!
Хто працює, той і має,
І про того Спас подбає!
Літо красне, прощавай,
В душах нам тепло лишай!

пʼятниця, 31 липня 2015 р.

Краєзнавча історія
для обласного  онлайн-конкурсу
"Найкращий куточок Волині"
від учня 7 класу
ЗОШ І- ІІІ ст. с. Мизове
Сачика Валентина
Моє село, мій барвінковий цвіте,
Як часто в снах приходиш ти до нас.
Чи є село миліше в цілім світі,
Як Мизово для кожного із Вас…
Самчук М.М.

Для кожної людини найсвятішим, найдорожчим є той край, де вона почула перші звуки колискової матері, де милувалася мальовничою природою. Волинський край оповитий легендами. З давнини вони передаються з уст в уста.
 Славна історія села Мизове Старовижівського району. Вперше вона згадується в історичних пам’ятках 1502 року. Протоптуючи стежки, рубаючи просіки в густих лісах, по російській землі, у воді і болоті, просувались лівонські загарбники, ведучи жорстоку війну з військами царя Івана ІУ.
Натиск ворога викликав тривогу російських феодалів і царя які всіма правдами і не правдами намагалися утримати своє панування. Нічим не гребували лівонці заради своєї перемоги. Так, підкупивши князя Курбського, вони добились його зради своїй Батьківщині.  В нагороду за це дали йому величезні володіння, куди і входила територія села Мизове.
Як передається з покоління в покоління, при князі перебувала військова дружина. яка повинна була з’явитися до нього по першому його зову. Від слів "мій зов" і пішла назва села - Мизове.
Найбільшим скарбом села є його жителі.  Ми повинні знати своїх прославлених земляків, які своєю працею, своїм талантом завжди прагнули розбудити в людях почуття людської та національної гідності і гордості. Шануймо пам’ять про  їх, вони варті цього,  бо любили  Україну, свій народ і свою маленьку батьківщину, славне село Мизове.
Протягом історичного часу в селі народилося багато особистостей, які вписали свої рядки в його історичний літопис. Серед відомих мизівчан минулого століття - заслужені працівники освіти, церковні діячі, громадські активісти. . Славу та визнання отримали у Мизовому, завдячуючи самовідданій праці, розбудові села.
Серед них:
Міщук Ірина Кіндратівна (1896 - 1982р.р.) - вчителька початкових класів Мизівської середньої школи, якій  першій  в Старовижівському районі в жовтні 1953 року було присвоєно високе звання "Заслужений вчитель школи Української РСР".
45 років свого життя Ірина Кіндратівна присвятила благородній справі навчання та виховання дітей. Була начитана і всесторонньо обізнана, трудолюбива, але сувора. ЇЇ любили односельці і поважали учні.  Невтомна праця І.К. Міщук була відзначена багаточисельними грамотами, значком "Відмінник освіти", орденом Леніна.

Міщук Микола Іванович Перший директор Мизівської середньої школи. У 1915 році закінчив військову школу в Москві, був переведений в офіцери і виїхав на фронт. Брав участь у боях з німцями, за що  був нагороджений орденом Станіслава ІІІ ступеня «З мечем  і бантом», орденом Анни ІV ступеня з написом «За хоробрість» і Георгіївський хрест ІV ступеня. Ці високі нагороди, які отримав Микола Міщук на фронтах Першої світової.

Клементій Куптій та брати Кирило і Іван Сарапіни - активісти села Мизове, які боролися з безправ’ям і голодом. Після численних переслідувань за селом , на четвертому кілометрі по шляху на Сераховичі, їх по - звірячому вбили.
Мизівці свято шанують пам’ять борців за волю, за народне щастя. На місці розстрілу споруджено пам’ятник - обеліск, їх іменами названо вулиці села.
Брати Петро, Никанор і Анастасій Абрамовичі зробили значний внесок не тільки в науку, але й у впровадження в життя української національної ідеї, розбудову Української церкви і Української держави.
Петро Абрамович - член Товариства дослідників Волині, історик, організатор краєзнавчого руху на Волині.
Никанор Абрамович (1883-1969рр.) - член Товариства дослідників Волині, почесний голова Інституту дослідів Волині у Вінніпезі, митрополит Германський , очолив УАПЦ на еміграції.
Анастасій Абрамович  - високоерудований священник, автор посібника для вчителів і священників - викладачів Закону Божого у державних і церковно- парафіяльних школах "Методика Закону Божого".
Миселюк Пилип Максимович
Пилип був сотником Петлюрівської Армії ,і у 1918-1919 роках він воював за незалежність України. Його любов і високий патріотизм українця проявився  ще тоді, коли у 1918-1920 роках була проголошена Українська Народна Республіка В роки її становлення прийшлося її боронити від більшовиків,німців, поляків та інших ворогів.

Мажула Ольга Степанівна кандидат сільськогосподарських наук.Закінчила Львівський лісотехнічний інститут, лісогосподарський факультет. Працювала викладачем кафедри лісових культур лісогосподарського факультету. Має 79 публікацій, в т. числі 37 статей у фахових журналах України, а також у зарубіжних виданнях Росії, Білорусії, Литви,  збірниках конференцій в Іспанії та Естонії.
Дубік Степан Григорович - кандидат економічних наук, викладач. На рахунку Дубіка С.Г. більше двадцяти опублікованих праць. В 1964 році присвоєно звання "Майстер спорта СССР" з важкої атлетики, він був двічі чемпіон серед студентів, бронзовим призером чемпіонату СРСР.

Дубік Микола Андрійович- кандидат технічних наук

Шаясюк Микола Олександрович - історик, краєзнавець, громадський діяч. Автор багатьох унікальних робіт про відомих людей села.

 Григорук Оксана Олексіївна - вчитель , поетеса. Авторку хвилює тематика боротьби українського народу за своє визволення, нашого сьогодення та інтимна лірика. Поезії носять оптимістичний, життєрадісний характер і овіяні чистою романтичною свіжістю характер.