неділю, 1 березня 2015 р.

По стежині рідного села Мизово

 
                                                                        Моє село, мій барвінковий цвіте,
                                                                               Як часто в снах приходиш ти до нас.
                                                                  Чи є село миліше в цілім світі,
                                                                      Як Мизово для кожного із Вас…

                                                                                                       Самчук М.М.
            
          Мизове – це одне з багатьох імен нашої Вітчизни. Нелегкою і водночас гіркою була історична доля наших предків. Вони працювали і творили, боронили свою землю і розбудовували державу. Вони зберегли для нас рідне село, звичаї, традиції, мову і культуру. Тож усім серцем прислухаймося до гомону далеких і близьких нам подій рідної історії. 27 березня в приміщенні школи відбулася зустріч з уродженцем села Мизове , істориком, краєзнавцем  Миколою Шаясюком. Працюючи в архівах Житомирщини, Луцька, Старої Вижівки Микола Олександрович не втомлюється шукати та знаходити будь-яку писемну згадку про рідну землю. Тому година історичної пам’яті присвячена саме  жахливому минулому нашого села.



      Пам’ятаймо, чим краще ми знатимемо історію свого села, тим глибше усвідомимо потребу у творчій праці за для блага нашої країни. Пам'ять – одна з найцікавіших властивостей людини. Так як не можна забувати батька й матір, так і не можна забувати своє село, свій народ, свою історію.
       Ти – частина народу. Без тебе, без мене, без всіх нас немає ні народу ні історії. Вивчайте історію свого рідного села Мизове, будьте гідними нащадками своїх славних предків.


Немає коментарів:

Дописати коментар