За
старих часів вважалося, що в новорічну ніч (по старому стилю) сходяться сонце і
місяць, і це є початком всього нового, зокрема — Нового року.
У наших предків Меланка (день святої Меланії відмічається 13 січня) символізувала місяць, а Василь (день якого святкується 14 січня) був символом сонця. Вважалося, що в цю ніч Меланка вийшла заміж за Василя.
У наших предків Меланка (день святої Меланії відмічається 13 січня) символізувала місяць, а Василь (день якого святкується 14 січня) був символом сонця. Вважалося, що в цю ніч Меланка вийшла заміж за Василя.
В українській народній традиції обидва свята
об’єдналися в Щедрий вечір, або свято Меланки. Молодь в масках
висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками.
В приміщенні
будинку культури села Мизове відбулась святкова зустріч з костюмованими героями
Мизівської Маланки. Талановитий директор БК Смаль Любов Яківна вдало
організувала одну з найдавніших різдвяних містерій - обряд «водіння кози», який
супроводжувався театралізованою грою з масками, що мав свій усталений сценарій
і музичний репертуар. Свято було переповнене радістю, веселим настроєм та
щирим сміхом. Адже головними героями свята були Маланка, Коза, Солоха , баба
Параска та баба Палажка, Циган і Циганка, Жиди, Еней та Дідона, парубки та
дівчата та багато інших
персонажів. Звучали колядки, жарти, танці , які супроводжувались
вдячними оплесками глядачів.
Свято й справді було пишне та
масштабне. Глядачами
обряду «водіння кози» була молодь та жителі села, їх веселий сміх лунав далеко
за межі Будинку культури як символ радості та надії.
Немає коментарів:
Дописати коментар