У світі бібліотечних новин

          У сільській бібліотеці села Мизове 26 травня 2015 року для бібліотечних працівників був проведений обласний семінар.  Гостей привітно зустріла  голова сільської ради Сарапін Тетяна Іванівна , яка коротко розповіла про історію створення бібліотеки і про теперішній стан закладу. Привітання   продовжили народне аматорське вокальнине тріо «Барви», які своїм ліричним співом торкнулися до душі кожного присутнього.

      Бібліотекар  ознайомила з сучасними методами оформлення книжкових виставок  та тематичних поличок.  Запропонувала колегам переглянути творчі доробки учасників клубу за інтересами «Вишиванка».  Гості мали змогу побачити унікальні матеріали та дослідження місцевого краєзнавця Миколи Шаясюка.

    У бібліотеці створено куточок пам’яті  загиблого  на Сході України, учасника АТО, уродженця Мизово Сергія Богайчука . Його  пам'ять  вшанували хвилиною мовчання.

 

Великдень

Зі світлим святом Великодня!

Христос Воскрес ! Усе радіє,

Сміється сонечко з небес,

прозора річечка леліє -

Христос Воскрес!

Христос Воскрес!

"Свята Пасха йде до хати, -

будемо Великдень  справляти!"

        Таку назву має книжкова виставка - свято влаштована в  Мизівській  сільській бібліотеці.    Читачі можуть ознайомитися історією походження писанки, з технологіями  розпису та способами виготовлення природних барвників.

 

Клуб за інтересами "Вишиванка"

                                                      Зміст української вишивки

         

       У розмаїтті українського декоративного мистецтва  вишивання посідає одне з провідних місць. У вишивці  яскраво й повно розкривалася душа народу, споконвічне прагнення до прекрасного високорозвинене почуття ритму, композиційної міри в побудові орнаменту , гармонії кольорових поєднань. Це давнє і вічно молоде мистецтво. Секрет його молодості в єдності людини з природою, в умінні протягом століть зберігати і примножувати красу, дарувати людям радість зустрічі з прекрасним.    
      На базі Мизівської сільської бібліотеки діє клуб "Вишиванка". Для того, щоб познайомитися з видами української вишивки її символікою , навчитися правильно виконувати узори. 4 квітня у  сільській бібліотеці  було проведено годину спілкування "Українська вишивка".
  За допомогою вільного доступу до Інтернету  учасники клубу уважно споглядали техніку вишивання для початківців та розглядали малюнки-схеми, в яких подається послідовність усіх етапів вишивання. Все це вони побачили на таких веб сайтах: 
 

http://www.povitrulya.com.ua/ua/article/2-vyshyvannya-khrestykom-dlya-pochatkivtsiv-shcho-neobkhidno-znaty.html

 

https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B2%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC+%D0%B4%D0%BB%D1%8F+%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ei=DFCcUp2mNcjNswaD2YH4CA&sqi=2&ved=0CDIQsAQ&biw=1463&bih=736

 

http://vse-ua.blogspot.com/2012/11/blog-post_5765.html

Літературними стежками Т.Г. Шевченка

             Учнівські читання віршів Т.Г. Шевченка

         Серед тих визначних діячів, чиї серця, помисли, талант спрямовані на служіння народові,чия душа сповнена високої любові до Батьківщини, Шевченко по праву займає почесне місце, бо з таким вогнем у душі захищав свободу і незалежність Вітчизни, честь і гідність народу. Ось і учні нашого навчального закладу читанням віршів згадали безсмертне ім’я великого українського поета і художника Т. Г. Шевченка, чиє ім’я відоме скрізь як ім’я людини, що віддала своє життя боротьбі за свободу українського народу.

 

 

       Дорожіть Шевченком. Хочеться вірити, що на вашому  шляху завжди будуть

Тарасова пристрасть, Тарасова мужність, Тарасове невмируще слово!

 

                                                             

 

        

З любов'ю  до мами  і бабусі

 

       Немає серед нас жодної людини, яка не знає про існування цього прекрасного свята. Цього дня ми вітаємо усіх жінок, яких любимо, поважаємо, яким хочемо зробити приємність. Це свято весни, краси й любові. Обов'язково в цей день вітають жінок і на роботі, і вдома.

     Сьогодні березень, а 8 березня на всій нашій планеті людство святкує Міжнародний жіночий день. Звісно, в різних країнах ставлення до цього свята різне, оскільки різним є ставлення й до жінки взагалі. Але в нашій країні, де ще з давніх-давен плекалося шанобливе ставлення до жінки, 8 березня традиційно стало святом весни, любові, краси та надії — всього того, що уособлює в особі жінка.
Жінка! Й поряд розквітають квіти.
Жінка! І сміються діти і веселка гра.
Мудрість жінки нас навчить радіти
І дощу, і сонцю, і ясним зіркам.

Жінка в дитинстві — радісний дзвіночок,
Майорові стрічки і каскад подій.
В юності — тендітність і крилаті очі,
Водоспад волосся і вінок надій.

Жінка-мати — ніжність, доброта, турбота,
Лагідність і мудрість іноді жура.
А душі у неї: дім; сім'я, робота —
І на все це вистачить любові і тепла.

І нехай з роками іній вкриє коси,
І проміння зморшок ляже на чолі.
Та духовність жінки, вся її жіночність
Все одно найкращі та вічні на землі.

    Напередодні жіночого свята в Мизівській школі  організовано святкові ранки.

4 клас щиро привітав  найпрекрасніших людей зі святом весни.  Атмосфера  в класі була приємною і затишною , теплою по - домашньому. Вітання линули не тільки мамам , а й присутнім бабусям і гостям свята.

 

 

 

Весняні фантазії у бібліотеці

 

 

По стежині рідного села Мизово

 

                                                                        Моє село, мій барвінковий цвіте,

                                                                               Як часто в снах приходиш ти до нас.

                                                                  Чи є село миліше в цілім світі,

                                                                      Як Мизово для кожного із Вас…

                                                                                                       Самчук М.М.

            

          Мизове – це одне з багатьох імен нашої Вітчизни. Нелегкою і водночас гіркою була історична доля наших предків. Вони працювали і творили, боронили свою землю і розбудовували державу. Вони зберегли для нас рідне село, звичаї, традиції, мову і культуру. Тож усім серцем прислухаймося до гомону далеких і близьких нам подій рідної історії. 27 березня в приміщенні школи відбулася зустріч з уродженцем села Мизове , істориком, краєзнавцем  Миколою Шаясюком. Працюючи в архівах Житомирщини, Луцька, Старої Вижівки Микола Олександрович не втомлюється шукати та знаходити будь-яку писемну згадку про рідну землю. Тому година історичної пам’яті присвячена саме  жахливому минулому нашого села.

      Пам’ятаймо, чим краще ми знатимемо історію свого села, тим глибше усвідомимо потребу у творчій праці за для блага нашої країни. Пам'ять – одна з найцікавіших властивостей людини. Так як не можна забувати батька й матір, так і не можна забувати своє село, свій народ, свою історію.

       Ти – частина народу. Без тебе, без мене, без всіх нас немає ні народу ні історії. Вивчайте історію свого рідного села Мизове, будьте гідними нащадками своїх славних предків.

Спогади приходять мов тихе зітхання

Хто чув про Афган? Не чули.
Минула все ж вас ця біда?
Чи може ви просто забули
І час спливає , як вода?
Я вам нагадаю, повірте,
Я вам нагадаю, простіть.
Про матір й загиблого сина
Ви спогадів думку пустіть.

       15 лютого ми вшановуємо учасників бойових дій на території інших держав, віддаємо шану усім тим, хто з честю та гідністю виконав свій військовий обов’язок у різний час, у різних державах.
       Особливо болісною раною був і залишається Афганістан. Війна у тій далекій країні принесла горе не в одну родину. Багато матерів і батьків не дочекалися своїх синів, котрі не сказали -- «Мамо, я живий...». 
      Лінійка  в школі с. Мизове -- данина пам'яті всім, хто причетний до героїчної й трагічної афганської війни, яка тривала у два рази довше, ніж Велика Вітчизняна.

        Сумними і гіркими спогадами поселилася в пам’яті наших людей афганська війна. Ця жахлива катастрофа людства й досі пред’являє рахунки людських втрат, смертей, каліцтв. Ніхто не применшує героїзму наших воїнів . І ніхто, і ніщо не може забутися.
       15 лютого - день скорботи і вшанування пам’яті тих, хто не повернувся додому з афганської війни, і свято для тих, хто залишився живий і тепер серед нас.